У Бориславі, невеликому підгірському місті нафтовиків, за всю історію його існування української гімназії ще не було. Тому ідея відкриття гімназії в приміщенні дитячого садка №15, висловлена завідувачем відділу освіти Дудою Орисею Дмитрівною, не всіма була сприйнята однозначно. Основним аргументом «проти» була відсутність належної матеріальної бази. Але міський голова Шмігельський Володимир Васильович та виконком міської ради вирішили на користь відкриття в Бориславі першої української гімназії. Ідея відкриття Бориславської державної гімназії належала міському голові другого демократичного скликання Володимиру Шмігельському та завідувачці відділу освіти Орисі Дуді при безпосередній участі учасників національно-визвольної боротьби, колишніх політв'язнів та репресованих: Олеся Марича, Володимира Копися, Ірини Сеник, Анастасії Закидальської, Омеляна Крупи та багатьох інших, які в складі хору церкви св. Анни і хору. «Гомін волі» виконали «Отче наш» і гімн «Ще не вмерла Україна» на відкритті гімназії.